День вишиванки у нашій школі
Сьогодні у нашій школі пройшов День вишиванки. Це свято справжньої краси, коли ми мали змогу долучитися до традицій наших предків, віддавши шану нашому прадавньому символу, оберегові духовності нашого народу - вишитій сорочці.
Візерунки на полотні - це не просто прикраса, коштовна оздоба одягу для українців. То барвистий літопис нації, історія його звичаїв і вірувань. То унікальний символ України, таємничий код її ідентичності.
Останнім часом одягати вишиванку стало модою, трендом, і це не завжди є ознакою національного самоусвідомлення наших співгромадян. На жаль, часто люди вимірюють лише матеріальну дороговизну вишитої сорочки, зовсім забуваючи про справжню сакральну цінність цього національного символу українців. Щоб одягати вишиванку, треба бути її гідним. І тоді вона дійсно стане оберегом, дорожчим за найбільші коштовності світу. І ми будемо з трепетом передавати її своїм дітям, заповідаючи їм найвищі цінності нашого роду. Тоді й стане вона реліквією, що плекатиме наші душі.
Жолоб Олена Олександрівна
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Вишиванка - дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
Вишиванка - писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
Вишиванка - біль на п`єдесталі,
Слава, воля, єдність, віра - ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.
Біля річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь -
В плетиві надії, мрії, злато,
Загойдалась пісня поколінь.
Колисанки не забудь дитино,
В серці вишиванку залиши...
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі.
Юрій Лазірко
Така краса!!!
ОтветитьУдалитьЭтот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалить